МАНДРІВНИЙ АЛЬБОМ STEPA

Головна » Статті » Спорядження » Одяг та взуття

Виготовлення одягу з підручних матеріалів в Арктиці.


Сучасний полярний костюм далеко пішов від традиційного одягу народів Півночі, але починався він саме з нього. Людині, що опинилася в аварійній ситуації і змушеній зайнятися виготовленням імпровізованого одягу з підручних матеріалів, можливо, доведеться звернутися до дуже архаїчних методів та способів.

Якщо з яких-небудь причин неможливо використовувати спеціальний одяг і взуття, доведеться обмежитися звичайними виробами, в яких застосовуються традиційні натуральні та штучні матеріали. При цьому потрібно пам'ятати, що далеко не всі синтетичні тканини і матеріали здатні забезпечити належні  термо- і вітрозахист, а шкіряні вироби, які не пройшли спеціальної обробки, на сильному морозі, як правило, втрачають свою еластичність і швидко зношуються. Крім того, слід відмовитися від металевих деталей в одязі і спальних мішках щоб уникнути відморожень, які можуть виникнути при зіткненні металу з шкірою людини. Як натільну білизну можна використовувати одяг з шовку або вовни. Вовна добре вбирає піт і навіть мокра гріє.

Відомо, що здатність тканини протистояти холоду безпосередньо залежить від кількості повітряних пір в ній. Одяг, зшитий з тканини, що має більшу кількість близько розташованих пір, відрізняється малою теплопровідністю. Якщо прийняти теплопровідність повітря за 1, то теплопровідність вовни складе 6,1, шовку - 19,2, льону та х / б - 29,9.

Як і при використанні спеціальних кліматичних костюмів, найбільш раціональним видається застосування багатошарового одягу з різних тканин. Наприклад, щільний бавовняний костюм, 2-3 тонких вовняних светри і штани або комбінезон із синтетичної тканини. Якщо між шарами одягу надіти сітку з широкими вічками, то це значно збільшить шар повітря під одягом і тим самим підвищить теплоізоляцію. При цьому загальна вага костюму незначно зміниться. Крім того, добре мати два комплекти верхнього одягу - один більш легкий, призначений для переходу, а другий більш теплий - для стоянок.

Оскільки в умовах високих широт найбільш уразливим місцем стають ноги, то при виборі взуття краще зупинитися на черевиках великих розмірів, щоб можна було надіти кілька пар шкарпеток.
Наприклад, Дмитро Шпаро під час експедиції до Північного полюса використовував три пари шкарпеток - одну бавовняну і дві вовняні. Тим не менше за день все це змерзалось і навіть примерзало до черевиків. Для того щоб висушити шкарпетки, на ніч їх доводилося класти на голе тіло - під светр і сорочку.

У неспециальному взутті, щоб зберегти ноги в теплі, потрібно поверх шкарпеток одягати мішечок з поліетилену, а потім другу пару шкарпеток. Утворюється «мертвий» простір що забезпечує надійну теплоізоляцію. В аварійній ситуації теплий подвійний носок можна зробити, надівши одну пару шкарпеток на іншу і поклавши між ними шар сухої трави, моху, пір'я, паперу. Шкарпетки треба прати при кожному зручному випадку. Щоб видалити бруд, піт і вологу, шкарпетки можна заморозити, а потім вибити їх.

Не менш важлива і взуттєва устілка. Хороший матеріал для неї - щільна повсть. Для запобігання переохолодженню стопи слід застосовувати устілку з прошарком з фольги (Термал), що дозволить різко знизити тепловтрати випромінюванням. Навіть в не просохлому за ніч взутті сухі шкарпетки та устілки створюють задовільні умови для пересування.

Неспеціальне взуття необхідно часто сушити. Однак, роблячи це біля вогню, потрібно дотримуватися обережності, оскільки взуття може пожолобитися. Більш безпечний спосіб - заповнити взуття нагрітою галькою, піском. Можна набити її папером, мохом, дрантям (ветошь рос.) або покласти на ніч у свій спальний мішок - це теж сприяє сушінню. Вологозахисні якості взуття підвищуються, якщо змащувати її несолоним салом, жиром водоплавних птахів, риби, милом, рослинним маслом. Добре захищають взуття від надмірного зволоження бахіли - мішки з будь-якої тканини, що надягають поверх взуття. Вони діють як своєрідний водозбірник, конденсуючи на своїй внутрішній поверхні водяну пару і таким чином безперервно висушуючи взуття.

Дуже важливо, особливо під час післяаварійного переходу, запобігти попаданню снігу у взуття. Цього можна домогтися, випустивши штанини  поверх халяв взуття, навіть розрізавши, якщо це буде потрібно, тканину. Коли халяви низькі, від снігу можуть вберегти обмотки, зроблені зі шматка будь-якого матеріалу, розрізаного на смуги, якими слід обмотати гомілку. Захистити взуття від попадання снігу можуть гетри, зроблені з рукавів або штанин, відрізаних від запасної куртки або штанів. На худий кінець, перепинити шлях снігу можна, набивши між ногою і халявою мох або шматки тканини.

Якщо взуття на два-три розміри більше ноги, то захистити стопу від переохолодження можна, використовуючи в якості додаткового носка відрізані й зашиті з одного кінця рукава тонкого вовняного светра, штанин вовняних штанів, великі вовняні рукавички. Навіть звичайна газета, обмотана в два-три шари навколо ноги і закріплена надітим зверху тонким носком, є непоганим утеплювачем. Однак використовувати газету як утеплювач можна тільки в сухому взутті. У взутті з високою халявою добре захищають ноги від переохолодження онучі. Їх можна виготовити з шматка гладкої, без швів і рубців тканини. Найбільш зручні онучі, розмір яких складає 45 × 90 см. Якщо їх періодично віджтмати і перемотувати навпаки, таким чином, щоб промоклий кінець опинявся у халяві, то онучі можна просушувати прямо на ходу.

Якщо взуття стало непридатним або загублено, його можна виготовити, використовуючи шматок брезенту, шкіри, хутра, обмотавши попередньо ноги теплими речами. Відомі випадки, коли люди долали значні відстані, замінивши втрачене взуття підв'язаною до ноги шапкою-вушанкою.

Категорія: Одяг та взуття | Додав: step (03.01.2011)
Переглядів: 3579 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
 
Наше опитування

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук